ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНА МЕРЕЖА ПАРКУ
ТЕРИТОРІЇ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ
МИХЕЛЬСЬКИЙ ЗАКАЗНИК
Гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Михельський» - оголошено Указом Президента України від 20.08.1996 року № 715/96 «Про оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення».
Заказник, загальною площею 109,0 га розташований на території кв. 6 Михельського лісництва ДП «Ізяславського лісового господарства» у Шепетівському районі Хмельницької області і перебуває у користуванні ДП «Ізяславського лісового господарства».
Охороняється унікальне для України і Хмельницької області торфове болото округлої форми з куртинами деревних порід, яке виникло шляхом заростання карстового озера. Воно характеризується центрально-оліготрофним ходом розвитку (від дещо підвищеної центральної частини до периферії болота) та наявністю фрагментів горбасто-мочажинного комплексу, де обводнені зниження з трав’яно-моховими угрупуваннями сполучаються із залісненими горбами. Такі болота характерні для північних регіонів, насамперед, для північної тайгової зони і прибалтійських країн. Вони дуже рідко трапляються в Україні – лише подекуди на Поліссі та в Каратах.
В центральній частині болота переважають рідколісні верхові та перехідно-верхові оліготрофні рослинні угрупування, переважно пухівково-сфагнові, лише поодиноко зустрічаються розріджені деревця берези пухнастої та сосни звичайної до 3 м. заввишки. На периферійній частині ростуть перехідні очеретяно-сфагнові ценози. Серед типових для верхових боліт рослин є види Червоної книги України: льодовиковий релікт верба чорнична і лучно-болотна орхідея пальчатокорінник м’ясочервоний, а також рослини, які охороняються у Хмельницькій області – андромеда багатолиста, багно звичайне, вовче тіло болотне, журавлина болотна, лохина, пухівка багатоколоскова і піхвова, комахоїдна рослина – пухирник середній. Орнітофауну представляють: бекас, щеврик лісовий, жулан, малинівка, вівчарик-ковалик, зяблик, дрізд чорний, із ссавців до центральної частини болота заходять лосі звичайні (додаток ІІІ Бернської конвенції), козулі, заєць сірий, лисиця, дикий кабан, із земноводних виявлена рідкісна в області жаба гостроморда (додаток ІІІ Бернської конвенції).
Має водоохоронне, кліматорегулююче, ландшафтозахисне значення, є осередком охорони болотного різноманіття.
ТЕРЕБІЖІ
Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Теребіжі» оголошений Указом Президента України від 12.09.2005 року № 1238/2005 «Про оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення».Заказник загальною площею 32,1 га. розташований на території кв. 64 вид. 6; 10; 14; 16; 21; 24; 32 лісництва «Теребіжі», ДП «Славутський лісгосп» у Шепетівському районі Хмельницької області і перебуває у користуванні ДП «Славутського лісового господарства»
Заказник створено з метою збереження та відтворення цінних природних комплексів давньої льодовикової долини з озерами, болотами та лісами з багатою флорою і фауною. На території зростають види рослин, які занесені до Червоної книги України: осока богемська, ситник бульбистий, дифазіаструм сплюснутий, баранець звичайний.
Найбільшу наукову цінність заказника становлять виявлені в цих екотопах фрагменти ценозів дуже рідкісного виду – осоки богемської. Це єдине існуюче місцезростання цього виду не тільки у Хмельницькій області, але й на рівнинній частині України. Для Малого Полісся цей вид раніше взагалі не вказувався.
Лісова рослинність, яка розміщується на погорбованих підвищених ділянках навколо, представлена, в основному, сосновими лісами, угрупування яких розміщуються в залежності від рельєфу. Більш сухі підвищені горби займають соснові ліси лишайникові; плескаті вирівняні ділянки та некруті схили – соснові ліси зеленомохові; невеликі зниження у рельєфі зайняті сосновими лісами чорницево-зеленомоховими. Найбільші площі займають соснові ліси зеленомохові.
Має важливе наукове значення як збережена унікальна екосистема.
ОЗЕРО СВЯТЕ
Гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Озеро Святе» оголошено Указом Президента України від 20.08.1996 року № 715/96 «Про оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення».
Пам’ятка природи загальною площею 8,2 га розташована на території кв. 3 вид. 20, кв. 8 вид. 8 Михельського лісництва ДП «Ізяславського лісового господарства» у Шепетівському районі Хмельницької області і перебуває у користуванні ДП «Ізяславського лісового господарства».
Охороняється унікальний природний комплекс озера, яке формує сфагнові плави, з островом посередині та прилеглими територіями.
Озеро (площа 4 га) – є свідком і наслідком давнього зледеніння, – ця місцевість була прохідною долиною між Волинським лесовим плато та Подільською височиною, по якій стікали льодовикові води. Сфагнові плави утворилися по берегах озера, особливо в його південній частині, а також навколо острова. Подібні утвори властиві лише для боліт Карелії і північної Білорусії. В Україні сфагнові плави зустрічаються лише на декількох болотах на півночі Українського Полісся та Карпат. У Малому Поліссі ці плави більше не відомі ніде. Це робить озеро святе унікальним серед озер Хмельниччини.
Плави утворені кореневищами болотних рослин, вкритими сфагновими мохами, та купинами осок. На них сформувались угруповання осоки пухнастоплодої і пухівок на килимі сфагнових мохів. Раритетною складовою є рослина Червоної книги України шейхцерія болотна, а також види, які охороняються у Хмельницькій області журавлина болотна, осока багнова, образки болотні, бобівник трилистий і комахоїдна рослина росичка круглолиста.
По приводній смузі ростуть осоки омська і здута, очерет, рогіз широколистий, трапляється ситник бульбистий (Червона книга України) і регіонально рідкісна комахоїдна рослина пухирник малий.
Водойма з усіх боків оточена сосновим лісом. Зі сходу це – сухий сосновий ліс на піщаних пагорбах, в інших частинах – вологий березово-сосновий ліс на вирівняних ділянках. У їх трав’янистому покриві зростають види, занесені до переліку рослин, які потребують охорони у Хмельницькій області – гвоздика несправжньорозчепірена, осока кульконосна і ситник розчепірений.
Фауна озера досить різноманітна, хоча має дещо збіднений склад внаслідок антропогенного впливу. Із ссавців відмічені козулі, білки, кроти, зрідка трапляються лисиці, лісові куниці. В нормах по берегах озера селиться ондатра.
Найбільше птахів. Зареєстровано 67 видів птахів, з яких 4 види занесені до Червоної книги України, 24 – включено до Додатку ІІ Бернської конвенції.
Місцеві жителі розповідають, що колись на чудернацькому острові посеред озера православні монахи-відлюдники влаштували своє скромне помешкання і дерев’яну, побудовану без жодного цвяха, церкву. Відчули вони у цьому місці чудодійну, зцілюючу душу і тіло силу озера та навколишніх соснових лісів. Та не довго проіснувала церква, – під час паводку вона зникла посеред озера. Давно це сталося, але кажуть, що коли опівночі пірнути у води озера, можна почути дзвони церкви, які очищають водойму від нечисті. А вода в ній особлива, – напрочуд м’яка і схожа на духмяний настій трав, водоростей та мохів. А ще тут панує аура добра і спокою. Тому і назвали місцеві жителі цю місцевість «Святим Озером». З того часу йдуть нескінченні потоки прочан до Святого озера в надії на зцілення та духовну розраду, не менше тут і відпочиваючих.
Має велике значення для збереження унікального озера, є осередком збереження фіторізноманіття Малого Полісся, становить науково-пізнавальну, естетичну і рекреаційну цінність.
ЗАКАЗНИКИ
ДУБОВИЙ ГАЙ
Лісовий заказник місцевого значення «Дубовий гай» оголошено рішенням 17 сесії Хмельницької обласної ради народних депутатів XXI скликання від 17.12.1993 року № 3.
Заказник загальною площею 19,0 га. розташований в кв. 39 вид. 2 лісництва «Теребіжі», ДП «Славутського лісового господарства» у Шепетівському районі Хмельницької області і перебуває у користуванні ДП «Славутського лісового господарства».
Заказник створено з метою збереження в природному стані високопродуктивного насадження дуба звичайного віком близько 150 років. Крім основних порід зустрічається липа, береза, явір, граб, клен та багато кущів.
Має важливе лісогосподарське (цінна лісонасіннєва ділянка), лісозахисне значення.
ПЛУЖНЯНСКИЙ
Орнітологічний заказник місцевого значення «Плужнянський» створено рішенням 14 сесії Хмельницької обласної ради народних депутатів від 25.12.1992 року № 7.
Заказник, загальною площею 1,4 га розташований на території Плужнянського лісництва ДП «Ізяславського лісового господарства» кв. 60. вид. 11 в Ізяславському районі Хмельницької області і перебуває у користуванні ДП «Ізяславського лісового господарства».
Заказник створено з метою збереження в природному стані вільхового насадження з домішками дуба та берези, де гніздяться лелека чорний та голуб-синяк - рідкісні види, які занесені до Червоної книги України.
Має важливе значення для охорони раритетних лісових птахів.
ГНИЛИЙ РІГ
Гідрологічний заказник місцевого значення «Гнилий Ріг» оголошений рішенням 10 сесії Хмельницької обласної ради від 29.02.2000 року № 10.
Заказник загальною площею 816,2 га розташований на території кв. 27 вид. 1-36, кв. 28 вид. 1-44, кв. 29 вид. 1-18, кв. 30 вид. 1-30, кв. 33 вид. 1-19; 29-31;33-34; 60; 62, кв. 34 вид. 1-11; 14-17; 25-30; 40; 42-44; 49-51, кв. 35 вид. 1-18, кв. 36 вид. 1-28, кв. 42 вид. 2-9; 12-14; 16-19; 26-29, кв. 43 вид. 1-3; 9-12; 17; 44 Лютарського лісництва ДП «Ізяславського лісового господарства» в Шепетівському районі Хмельницької області і перебуває у користуванні ДП «Ізяславського лісового господарства».
Заказник створено з метою збереження в природному стані лісового урочища з типовим для північної частини Малого Полісся екотопом, місць оселення рідкісних і червонокнижних видів флори і фауни і підтримки гідрологічного балансу регіону.
Охороняється характерний для Малого Полісся комплекс соснових і вільхово-березових лісів та боліт у долинах р. Гнилий Ріг та її правої притоки. Деревостан утворюють березово-вільхові насадження природного походження та культури сосни. У трав’янистому покриві переважають типові для вологих лісів види рослин – калган, плаун булавовидний, веснівка дволиста, білоус стиснутий, типові лісові види – куртинами зірочник лісовий, копитняк європейський, марена запашна, а також рідкісні у Хмельницькій області осока кульконосна та ситник розчепірений.
Фауна басейна річки Гнилий Ріг та її берегів відносно різноманітна, але має досить збіднений склад, що є наслідком досить значного антропогенного впливу. Із копитних тут зустрічаються: лосі звичайні (Додаток ІІІ бернської конвенції), кабани, козулі, з інших ссавців – лисиці, зайці-русаки, лісові куниці, білки, кроти, ондатри, які селяться в норах по берегах річки. Для бобрів створено штучний запруд, заповнений водою.
Найпоширенішими хребетними є птахи (біля 20 видів): вивільга, великий строкатий дятел, припутень, зозуля, сойка, плиска біла та синиця голуба. Поодиноко зустрічаються хижі птахи канюк, чиглик, а також крук та одуд.
Із земноводних зустрічаються жаби трав’яниста та гостроморда (остання з Додатку ІІ Бернської конвенції), гадюка, вуж звичайний та тритон.
Заказник відіграє природоохоронне, гідрологічне, водорегулююче значення, є осередком охорони біорізноманіття Малого Полісся і однією з найбільших природно-заповідних територій в області.
ГОЛУБЕ ОЗЕРО
Гідрологічний заказник місцевого значення «Голубе озеро» оголошений рішенням 17 сесії Хмельницької обласної ради народних депутатів від 17.12. 1993 року № 3.
Заказник загальною площею 28.5 га. розташований на території в кв. 4 вид. 1, 6, 9, 15, 17, 26, 27, 28, кв. 5 вид. 33, 34, на південній околиці с. Стригани «Стриганського лісництва» ДП «Славутського лісового господарства» у Шепетівському районі Хмельницької області і перебуває в користуванні ДП «Славутського лісового господарства».
Охороняється мальовниче лісове озеро з прозорою водою і привабливими краєвидами. Є місцем гніздування та зупинки під час перельотів водно-болотних птахів.
Заказник підтримує гідрологічний режим в регіоні, має важливе орнітологічне, естетичне та рекреаційне значення.
КЛИНОВЕЦЬКЕ УРОЧИЩЕ
Гідрологічний заказник місцевого значення «Урочище Клиновецьке» оголошений рішенням 10 сесії Хмельницької обласної ради від 29.02.2000 року № 10.
Заказник загальною площею 1157,5 га розташований на території в кв. 44 вид. 2-19, кв. 57 вид. 13-19; 22-24; 26-28, кв. 58, 59, кв. 60 вид. 1-10, 12-18, кв. 61, кв. 62 вид. 1-6; 10-14; 16-19; 23; 24, кв. 63 вид. 11; 17, кв. 68-69, кв. 70 вид. 1; 2; 15-17, кв. 71 вид. 1-3; 6; 7; 9; 16; 17, кв. 72 вид. 9; 11; 16; 19, кв. 78-79, кв. 81 вид. 3; 15, кв. 82 вид. 1; 5; 6; 9; 10-12; 16; 46; 50, кв. 83 вид. 3; 5; 6; 18; 21, кв. 90 вид. 3; 20; 21; 22, кв. 91-93, кв. 102 вид. 1-3; 5-9; 19, кв.103 вид. 1-12; 16-18, кв.104 вид. 1-15; 19; 20, кв. 105 Плужнянського лісництва ДП «Ізяславського лісового господарства» в Шепетівському районі Хмельницької області і перебуває у користуванні ДП «Ізяславського лісового господарства».
Охороняється типовий для Малого Полісся екотоп, який являє собою понижене лісове урочище з вільхово-березовим та сосновим лісом з домішкою клена, ясена та ялини, а також насадження сосни на площі 466,6 га. Особливим раритетом дендрофлори заказника є екземпляр дуба звичайного віком понад 400 років. У заказнику беруть початок і протікають кілька лівих приток р. Вілія (притока р. Горинь).
В трав’янистому покриві зростають типові лісові (яглиця, осока волосиста, копитняк європейський, щитник чоловічий та безщитник жіночий), лучно-болотні (гравілат річковий, слабник водяний, жовтяниця черговолиста) та водно-болотні (хвощ прирічковий, очерет, комиш лісовий, м’ята дволиста, лепешняк водяний) рослини. Трапляються ділянки з різними видами верб: ламкою, пурпуровою, білою, попелястою. Виявлено рослину Червоної книги України вовчі ягоди пахучі, а також рідкісну у Хмельницькій області осоку остюкову.
Біотопічна неоднорідність урочища сприяє високій видовій різноманітності фауни хребетних. З ссавців виявлено сліди життєдіяльності лося (вид Додатку ІІІ Бернської конвенції), свині дикої, козулі, лисиці, зайця-русака, куниці, білки, бобра, видри річкової (остання занесена до Червоної книги України, Європейського червоного списку та Додатку ІІ Бернської конвенції).
Орнітофауна представлена кількома екологічними групами птахів, які характеризуються великою видовою різноманітністю та значною кількістю цих тварин. Орнітокомплекс лісових птахів урочища складають вівчарик-ковалик, зяблик, славки чорноголова і рябогруда, горлиця звичайна, берестянка, соловейко, жулан та інші. На луках мешкають луговий чекан, очеретянка лугова, кобилка річкова, драч. Водно-болотні птахи представлені лелекою білим, чаплею сірою, кроквою, чирком-тріскунцем, лискою, курочкою водяною, чибісом, лунем болотяним, мартином звичайним та квоквою річковою.
У вільховому насадженні з домішкою дуба та берези гніздяться дві пари лелеки чорного – виду Червоної книги України та Додатку ІІ Бернської конвенції, а також кілька пар голуба-синяка, який віднесений до Додатку ІІІ Бернської конвенції та переліку тварин, які підлягають охороні у Хмельницькій області.
Із земноводних зустрічається жаби ставкова і озерна, гадюка, вуж звичайний та тритон.
Заказник – одна з найбільших в області природно-заповідна територія. Має ґрунтозахисне, водорегулююче значення, є осередком охорони біорізноманіття Малого Полісся у Хмельницькій області.
ГОЛИЦЬКИЙ
Геологічний заказник місцевого значення «Голицький» оголошено рішенням 2 сесії Хмельницької обласної ради від 28.10.1994 року № 7.
Заказник загальною площею 6,6 га розташований в кв. 58 вид 11-12, 18, 19, 21, 22, кв. 68 вид. 17 Варварівського лісництва, ДП «Славутського лісового господарства» у Шепетівському районі Хмельницької області і перебуває у користуванні ДП «Славутського лісового господарства».
Охороняється місце виходу на поверхню сапонітів (червоної глини) – малопоширеної у Хмельницькій області корисної копалини. Знаходиться на мальовничих заліснених ялиною звичайною схилах лівого берега р. Горинь.
Має наукове значення.
ЛЮТАРСЬКИЙ
Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Лютарський» оголошений рішенням 2 сесії Хмельницької обласної ради від 28.10.1994 року № 7.
Заказник загальною площею 35,7 га розташований на території кв. 31 вид. 1; 9, кв. 33 вид. 20; 22-27; 36-38; 41; 61, кв.37 вид. 1; 5; 6; 19; 35-38; 40 Лютарського лісництва ДП «Ізяславського лісового господарства» в Шепетівському районі Хмельницької області і перебуває у користуванні ДП «Ізяславського лісового господарства». Територія Заказника частково увійшла до складу НПП «Мале Полісся» відповідно до Указу Президента України від 02.08.2013 року № 420/2013 «Про створення національного природного парку «Мале Полісся».
Заказник створено з метою збереження кількох частин лісового масиву та прилеглих до нього заболочених територій (на берегах річки Гнилий Ріг та її приток), як місця поселення бобрів.
ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ
ДУБ ЗВИЧАЙНИЙ
Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Дуб звичайний» створена розпорядженням виконавчого комітету Хмельницької обласної ради депутатів трудящих від 11.06.1970 року № 156-р «б» та рішенням виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів від 21.11.1984 року № 242.
Пам’ятка природи загальною площею 0,1 га розташована на території кв. 58 вид. 22 Плужнянського лісництва ДП «Ізяславського лісового господарства» в Шепетівському районі Хмельницької області і перебуває у користуванні ДП «Ізяславського лісового господарства».
Охороняється величезний дуб звичайний віком понад 410 років, з діаметром стовбура більше 2 метрів.
Має естетичне значення та цінність спадку.
ДУБ ЧЕРЕШЧАТИЙ
Ботанічна Пам’ятка природи місцевого значення «Дуб черешчатий» оголошено рішенням виконавчого комітету Хмельницької обласної ради народних депутатів від 15.10.1986 року № 225.
Пам’ятка природи загальною площею 41,0 га розташована на території кв. 41 вид. 32, Лютарського лісництва ДП «Ізяславського лісового господарства» в Шепетівському районі Хмельницької області і перебуває у користуванні ДП «Ізяславського лісового господарства».
Має важливе лісогосподарське (цінна лісонасіннєва ділянка), лісозахисне значення та як еталон для практики лісорозведення дуба звичайного в умовах Малого Полісся.
- Деталі